Згідно з вітчизняним законодавством, щоб розлучитися, досить ініціативи одного з подружжя.
Навіть якщо другий з них буде повністю проти, то розірвання шлюбу відбудеться, але вся процедура по завершенню може займати більше часу та бути ускладненою.
Подавати на розлучення може як чоловік, так і дружина. Правда в такому епізоді є деякий виняток. Якщо подружжя стануть очікувати народження дитини або ж дитині ще не виповнилося року до дати подання позову, то розірвання шлюбу неможливе.
У такому випадку не має сенсу подавати заяву в ДРАЦС або ж позов до суду — документація не стане розглядатися. Це не стосується таких епізодів, коли дитина народилася мертвою або ж померла в самі початкові місяці життя.
З якими шляхами розлучення може допомогти юрист?
Розлучитися є можливість через ДРАЦС або ж шляхом звернення до суду, в останньому випадку замовлення юридичних послуг у адвоката на сайті alvaprivacy.ua може допомогти з цим. Вибір варіанту залежить від такого, чи змогли подружжя домовитися про розподіл майна, визначення місця проживання спільних дітей і про інші моменти. Якщо ж дві сторони згодні розлучатися і не мають ніяких взаємних претензій, є можливість звертатися в ДРАЦС.
Українським законодавством не вказується точні підстави, за якими шлюб може розриватися. При цьому, якщо ж подивитися в Сімейний кодекс України, в найпершу главу, то є можливість відшукати твердження, що сім’я будується за принципами відповідальності, взаємної любові та взаємодопомоги. Тобто, можна припускати, що порушення даних умов може бути вагомою підставою для розлучення подружжя.
Підстави для розірвання шлюбу
Ніхто не буде розривати шлюб лише тому, що подружжю так просто захотілося, на підставі норм закону зрозуміло, що існують визначальні чинники неможливості подальшого спільного проживання і збереження сім’ї. Тому формулювання, які вказуються в заяві, повинні бути гранично точними і також переконливими.
Факти побоїв, алкогольної або ж наркотичної залежності повинні підтверджуватися документально, а заяви про присутність у чоловіка другої сім’ї повинні підтверджуватися повнолітніми і дієздатними свідками. Якщо доказів подібного роду у позивача не буде, то подібні підстави вказувати нерозумно.
В епізодах, коли у подружжя є дитина, яка не досягла повноліття, суд може порахувати особисті підстави непереконливими для розлучення.
